Моніторинг якості освіти
Положення
про внутрішню систему
забезпечення якості освіти
Делятинського ЗДО(ясел-садка)
«Сонечко»
Делятинської селищної ради»
І. Загальні положення
1.1.Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу дошкільної освіти (далі – Положення) розроблено відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про освіту».
1.2.Педагогічна рада як колегіальний орган управління закладу дошкільної освіти формує систему та механізми забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (ст..20 Закону України «Про дошкільну освіту»).
1.3.Положення поширюється на всіх працівників закладу дошкільної освіти, які здійснюють професійну діяльність відповідно до трудових договорів, які працюють за сумісництвом.
1.4.Термін дії Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.
1.5.Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – ВСЗЯО) забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень. 1.6.Коригування змісту, зміни та доповнення до цього положення вносить керівник закладу дошкільної освіти за згодою педагогічної ради.
1.6.Критерії ефективності ВСЗЯО:
- всебічний розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду;
- якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;
- оптимальне матеріально-технічне, навчально-методичне, психолого-педагогічне, медико-соціальне забезпечення якості організації освітнього процесу;
- дієва система управління закладом дошкільної освіти.
1.8.Компоненти ВСЗЯО:
- стратегія (політики);
- організаційно-функціональна структура;
- процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;
- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
- критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;
- умови якісної організації освітнього процесу (умови, за яких стає досяжним належний рівень освіти вихованців закладу);
- система та процеси управління закладом дошкільної освіти, зокрема інформаційні;
- система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
ІІ. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти
2.1. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі - Політика) визначає мету й замовлення, її запровадження та принципи, на яких вона будується.
2.2.Мета Політики ВСЗЯО:
- гарантування якості дошкільної освіти здобувачів;
- формування довіри суспільства до закладу дошкільної освіти.
2.3.Завдання Політики ВСЗЯО:
- створювати освітнє середовище для оптимального розвитку кожного вихованця, відповідно до його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;
- забезпечувати умови постійного професійного зростання та самореалізації педагогів;
- актуалізувати питання забезпечення умов, які сприяють якісній організації освітнього процесу та інклюзивної освіті;
- отримувати об’єктивну інформацію про функціонування і розвиток закладу дошкільної освіти;
- сприяти розвитку партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу;
- забезпечувати інформаційну відкритість діяльності закладу дошкільної освіти;
- запобігати проявам дискримінації, боулінгу;
- знаходити оптимальні чинники впливу на результативність освітнього процесу та впроваджувати їх у дію.
2.4.Принципи Політики ВСЗЯО:
- дитино центризм. Головний суб’єкт, на якого спрямована освітня діяльність закладу – дитина;
- автономність. Самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;
- системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю закладом дошкільної освіти взаємопов’язані, що створює взаємозалежність між ними;
- цілісність. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особливості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення
до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадської активності;
- вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформацію про результативність освітньої діяльності;
- партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб’єктів освітнього процесу; відповідно до їх поточних та майбутніх потреб, готовності до конструктивної співпраці для досягнення високої якості освітнього процесу;
- відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу;
- гнучкість і адаптованість. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв’язки та різні комунікації;
- інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові, відсутні у практиці закладу ідеї, технології, методики, пов’язані із забезпеченням якості дошкільної освіти.
ІІІ. Організаційно-функціональна структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти
3.1.Організаційно-функціональна структура ВСЗЯО - це суб’єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів:
- адміністрація закладу;
- тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу);
- педагогічна рада.
Адміністрація закладу дошкільної освіти:
- формує блок локальних актів, що регулюють функціонування ВСЗЯО закладу дошкільної освіти і додатково до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою, керівник затверджує і контролює їх виконання;
- готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у закладі дошкільної освіти, бере участь у заходах щодо змісту пропозицій;
- організовує проведення у закладі дошкільної освіти контрольно-оцінних процедур;
- забезпечує умови для педагогів закладу дошкільної освіти, батьків або інших законних представників дітей, громадських експертів до здійснення контрольно-оцінних процедур;
- організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку на рівні закладу дошкільної освіти;
- формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рада, загальні збори колективу тощо);
- ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.
Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу):
- розробляють або формують методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності закладу дошкільної освіти: параметри, критерії і показники, методи та форми;
- беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів закладу дошкільної освіти;
- формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні дошкільного закладу.
Педагогічна рада:
- діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;
- розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності закладу дошкільної освіти;
- ухвалює рішення щодо питань функціонування закладу дошкільної освіти, оновлення змісту освіти в зв’язку з появою нових стандартів освіти; підвищення рівня професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх технологій; підвищення якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості.
ІV. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності
4.1.Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі-Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі – Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів.
Процедури ВСЗЯО спрямовані на:
- удосконалення планування та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентності здобувачів освіти;
- посилення кадрового потенціалу закладу освіти та формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників;
- формування й удосконалення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
- розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
- максимальне посилення ефекту неповноти і неточності інформації про якість освіти, як на етапі планування освітніх результатів, так і на етапі оцінки ефективності освітнього процесу по досягненню відповідності якості освіти.
4.2.Процедура Контролю у закладі дошкільної освіти визначається логічним та доцільним об’єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, оперативний) та змісту. Під час планування контролю застосовуються технологічний прийом - розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендацій.
4.3.Процедура Моніторингу будується відповідно до визначених у закладі дошкільної освіти напрямів.
4.4.Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отриманої інформації.
4.5.Моніторинг є методом та формою Контролю.
4.6.Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:
- аналітичної довідки на засіданнях педагогічної ради;
- звіту керівника на загальних зборах (конференції) колективу;
- проблемного аналізу – комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти – у Програмі розвитку;
- аналізу підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період.
4.7.Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, пропонованих Державною службою якості освіти України. Проблемний аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблення Програми розвитку закладу (здійс нюється один раз на три-пять років).
4.8.Щорічне самооцінювання підсумків діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз є першим розділом Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період та основою для його розроблення.
4.9.План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедур ВСЗЯО.
4.10.Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО.
Документи:
- Програма розвитку закладу дошкільної освіти на три-пять років;
- План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;
- План роботи педагогів щодо організації освітнього процесу;
- Протоколи педагогічної ради, загальних зборів колективу тощо;
- Накази керівника.
Матеріали:
- проблемний (комплексний) аналіз;
- аналіз підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період;
- циклограма внутрішнього контролю ЗДО на навчальний рік;
- методика моніторингових досліджень за напрямами діяльності.
V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти
5.1.Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентності вихованців відповідно до змісту освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти: здоров’язбережувальна, особистісно-оцінна, родинно-побутова, соціально-комунікативна, природничо-екологічна, предметно-практична, художньо-продуктивна, ігрова, сенсорно-пізнавальна, математична, мовленнєва.
5.2.Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти визначені в освітній програмі «Дитина» та освітній програмі «Впевнений старт» за якими організовано освітній процес у закладі дошкільної освіти (ст..23 Закону України «Про дошкільну освіту»).
5.3.Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти – процеси, параметри, критерії, інструменти та методи – затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті відповідно до вікової категорії здобувачів освіти.
5.4.Періодичність проведення моніторингу – два рази на рік:
- на початку навчального року (жовтень) – проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які можуть успішно освоювати освітню програму, але потребують індивідуальної роботи;
- у кінці навчального року (квітень-травень) – з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.
Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвиток тієї чи тієї дитини.
5.5.Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.
5.6.Моніторинг проводять вихователі. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості проводить практичний психолог, стану фізичного здоров’я здійснює медичний персонал закладу. За потребою діагностичні процедури може проводити вихователь-методист закладу дошкільної освіти.
5.7.Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину картину загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії.
Підсумки Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо.
5.8.Вихователь-методист на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми лініями; формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.
5.9.Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності закладу дошкільної освіти за новий навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.
5.10.Проведення процедур Моніторингу, обговорення їх результатів у формі психолого-педагогічного консиліуму фіксуються у Плані роботи закладу дошкільної освіти.
VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педа гогічних працівників
6.1.Оцінювання професійної діяльності педагогів відбувається під час атестаційного та між атестаційного періоду.
6.2.Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.
6.2.1.Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивного оцінювання є
всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.
6.2.2.Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідною до Порядку підвищення кваліфікації.
6.2.3.Педагог, який атестується здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:
- динаміки розвитку базових (інтегральних) якостей дітей;
- емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності;
- раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, створення соціальної ситуації розвитку;
- варіативних форм взаємодії з дітьми;
- реструктурізації змісту освітньої діяльності;
- рівня та форми залучення батьків в освітній процес.
6.2.4.Діагностичний матеріал оцінювання індивідуального розвитку професійної компетентності педагога – процеси, параметри, критерії, інструменти та методи - затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається у методичному кабінеті.
6.3.Оцінювання професійної діяльності педагогів у між атестаційний
6.3.1.Оцінювання професійної діяльності педагогів у між атестаційний період відбувається відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумкового контролю.
6.3.2.Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті.
6.3.3.Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визнання їх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проектний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.
6.3.4.Методика формування індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, за потребою затверджує педагогічна рада.
6.3.5.Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проектних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.
6.4.Результати оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у між атестаційний період є побудова індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога.
6.5.Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:
- План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;
- Індивідуальний план підготовки та проходження атестації;
- протоколи засідання педагогічної ради, атестаційної комісії;
- накази керівника.
VІІ. Умови якісної організації освітнього процесу
7.1.Матеріально-технічні умови.
7.1.1.Безпечність, доступність і комфортність будівлі, приміщення, споруд, обладнання й території.
- Територія та приміщення чисті і охайні. Обладнання території та приміщень справне.
- Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та сторонніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу.
- На території закладу відсутні колючи дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями , зазначені у відповідному Переліку.
- Територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час.
- Щоденно здійснюється огляд території щодо її безпечності для освітнього процесу.
- У закладі забезпечено доступність, приміщення і територія закладу адаптовані до використання учасниками освітнього процесу, зокрема: туалетні кімнати, групові осередки, маршові сходи облаштовані з урахуванням індивідуальних освітніх потреб.
- У закладі, в разі потреби, облаштовується та діє ресурсна кімната (осередок), у наявності дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти.
- Групові приміщення для дітей раннього віку розташовані на першому поверсі та забезпечені окремими виходами.
- Кожне групове приміщення для дітей певного віку ізольовано від решти групових приміщень.
- Групові та ігрові майданчики облаштовані для ігор та діяльності дітей.
- Майданчики обладнані тіньовими навісами, ігровим та фізкультурно- спортивним обладнанням, що відповідає кількості вікових груп та віковим особливостям здобувачів освіти та запитам дітей з особливими освітніми потребами.
- У приміщеннях закладу повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам.
- Приміщення прибрані, утримуються в порядку і чистоті. Здійснюється щоденне вологе прибирання та провітрювання усіх приміщень. Меблі, обладнання, опалювальні прилади, підвіконня, стіни, ручки дверей щоденно протираються. Столи в ігрових групових приміщеннях, після кожного прийому їжі миються. Облаштовані туалети, утримуються в належному стані.
- У будівлі та на території закладу відсутні ризики травмування учасників освітнього процесу.
7.1.2.Оснащеність групових приміщень, кабінетів сучасним обладнанням, меблями та засобами навчання.
7.1.3.Дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.
7.1.4.Використання джерел фінансування на утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу.
7.2.Навчально-методичні умови.
7.2.1.Освітній простір групових приміщень та інших основних приміщень забезпечує реалізацію завдань освітніх програм та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетенцій.
7.2.2.Компоненти предметно-просторового розвивального середовища у групах відповідають освітній програмі та віковим можливостям дітей (розвивальні осередки), сучасним вимогам (трансформованість, полі функціональність, варіативність, доступність, безпека).
7.2.3.Добір іграшок, посібників та обладнання відповідає встановленим вимогам. Для занять з використанням комп’ютерів та технічних засобів навчання створено відповідні умови.
7.2.4.Забезпечення умов для інклюзивного навчання здобувачів.
7.2.5.Врахування національно-культурних, кліматичних умов, в яких здійснюється освітній процес.
7.3.Психолого-педагогічні умови.
7.3.1.Забезпечення емоційного благополуччя через безпосереднє спілкування з кожною дитиною; шанобливе ставлення дорослих до людської гідності кожної дитини, до її почуттів і потреб; формування та підтримка її позитивної самооцінки, впевненості у власних можливостях і здібностях.
7.3.2.Використання в освітній діяльності форм і методів роботи з дітьми, що відповідають їхнім віковим та індивідуальним особливостям (неприпустимо як штучне прискорення, так і штучне уповільнення розвитку дітей).
7.3.3.Побудова освітньої діяльності на основі взаємодії дорослих з дітьми, орієнтованої на інтереси і можливості кожної дитини.
7.3.4.Підтримка дорослими позитивних, доброзичливих відносин між дітьми, зокрема які належать до різних національно-культурних, релігійних спільнот і соціальних верств, а також мають різні (зокрема обмежені) можливості здоров’я; розвиток у дітей комунікативних здібностей, що дають змогу вирішувати конфліктні ситуації з однолітками; розвиток вміння працювати в групі однолітків в різних видах діяльності.
7.3.5.Підтримка ініціативи і самостійності дітей через створення умов для вільного вибору специфічних для них видів діяльності, учасників спільної діяльності та спілкування; для прийняття дітьми рішень, прояву своїх почуттів та висловлювання думок; через не директивну допомогу дітям у різних видах діяльності.
7.3.6.Здійснення системної роботи з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству. Захист дітей від усіх форм фізичного і психічного насильства.
7.3.7.Партнерська взаємодія з батьками. Підтримка батьків (законних представників) у вихованні та розвитку дітей, охорони й зміцнення їхнього здоров’я, залучення сімей безпосередньо в освітню діяльність.
7.4.Медико-соціальні умови.
7.4.1.Створення умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я дітей. Функціонування медичного кабінету з відповідним медичним обладнанням для проведення профілактичних оглядів.
- Медичне обслуговування дітей здійснюються медичними працівниками (медичною сестрою старшою) відповідно до їхніх функціональних обов’язків, у разі потреби надається домедична допомога.
- Організація заходів щодо дотримання протиепідемічного режиму.
- Проведення медичними працівниками санітарно-просвітницької роботи (гігієнічне виховання дітей, формування навичок здорового способу життя тощо) з працівниками закладу дошкільної освіти і батьками вихованців.
- Планування й проведення фізкультурно-оздоровчої роботи у різних організаційних формах.
- Наявність фізкультурно-спортивного обладнання та інвентарю для розвитку рухових якостей здобувачів дошкільної освіти.
- Планування та здійснення медико-педагогічного контролю за організацією фізичного виховання (2 рази на навчальний рік).
- Проведення контролю за станом здоров’я дітей, за санітарно-гігієнічним режимом у закладі дошкільної освіти.
- Надання рекомендацій з режиму адаптації дітей в закладі дошкільної освіти, визначення функціональної готовності дітей до навчання у школі тощо.
7.4.2.Створення умов якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.
- Забезпечення різного корисного та збалансованого харчування, що відповідає потребам усіх здобувачів дошкільної освіти.
- Виконання натуральних норм харчування.
- Дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо харчування здобувачів дошкільної освіти.
- Сприяння формуванню культурно-гігієнічних навичок здобувачів освіти у процесі організації харчування.
- Здійснення контролю за організацією харчування та дотримання питного режиму.
7.5.Умови інклюзивної освіти.
7.5.1.Розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами.
7.5.2.Облаштування та використання ресурсної кімнати чи осередків.
7.5.3.Формування команди психолого-педагогічного супроводу та здійснення злагодженої діяльності.
7.5.4.Вивчення потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну тощо.
VІІІ. Система та процеси управління закладом дошкільної освіти
8.1.Визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти.
8.1.1.Сформована стратегія – Програма розвитку закладу дошкільної освіти, яка відповідає особливостям та умовам діяльності закладу, є структурованою за блоками чи напрямами діяльності, читкою й вимірюваною, в якій відстежується перспективність та спрямованість на підвищення якості освітньої діяльності.
Про результати реалізації Програми розвитку звітує керівник на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проект нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювання, проект обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.
8.1.2.Сформована тактика діяльності – План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період (можуть формуватися окремими планами);
- ураховані визначені у Програмі розвитку перспективні заходи;
- побудована на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного само оцінювання) закладу дошкільної освіти за минулий період;
- структура та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річних завдань та процесів його якісного функціонування та розвитку;
- до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.
Результати роботи закладу відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.
8.1.3.Визначена система планування освітнього процесу усіх педагогів закладу дошкільної освіти. Види, форма та особливості змістових компонентів планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях чи у Положенні про планування освітнього процесу, схвалених педагогічною радою.
8.2.Ефективність кадрової політики:
- укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання категорійності;
- створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальній діяльності;
- обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;
- відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;
- цілеспрямований методичний супровід професійного зростання педагогів;
- координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;
- формування та розвиток корпоративної культури.
8.3.Організація єдиного інформаційного простору (розвиток інформаційного простору)
8.3.1.Сформованість системи інформаційного забезпечення управління закладом дошкільної освіти відповідно до визначених умов у розділі VІІ (технологічні карти для збору, аналізу інформації та прийняття управлінського рішення).
8.3.2.Наявність технологічного обладнання, сайту, програмного забезпечення.
8.3.3.Наявність загальнодоступних ресурсів (інформаційні стенди, сайт за- кладу). Зміст інформації про діяльність є відповідним вимогам законодавства. Інформація регулярно поповнюється й вчасно оновлюється.
8.4.Діяльність органів громадського самоврядування.
8.4.1.Діє вищий орган громадського самоврядування – загальні збори (конференція) колектив закладу дошкільної освіти.
8.4.2.Діє орган самоврядування працівників закладу.
8.4.3.Діє орган батьківського самоврядування.
8.4.4.Органи громадського самоврядування діють відповідно до законодавства. Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримує керівни цтво.
ІХ. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності
9.1.Педагогічні працівники дотримуються вимог академічної доброчесності:
- посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, роз- робки, твердження, відомості;
- виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;
- надають достовірну інформацію про –
· методики й результати досліджень;
· джерела використаної інформації;
· власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
· визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;
· об’єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти дітей.
9.2.Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності.
- обман – неправдиве інформування щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу –
· академічний плагіат – представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства;
· само плагіат – представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як нових;
· фабрикація – вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;
· фальсифікація – зміна чи модифікація інформації, яка стосується освітнього процесу;
· списування – використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації, крім дозволених;
- хабарництво – надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;
- необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання.
9.3.Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності, яка встановлена Законом України «Про освіту»:
- позбавляються наукового (освітньо-творчого) ступеня чи вченого звання, педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
- отримують відмову у присвоєнні ступенів, звань та категорій;
- втрачають право працювати у деяких закладах або займати деякі посади.
Анкета «Готовність педагога до інновацій» (для вихователя ЗДО)
1. Чи цікаві Вам інновації та експерименти в педагогічній діяльності?
· так
· ні
· не впевнена
2. Скільки разів у минулому навчальному році Ви пробували застосувати які-небудь новинки у своїй роботі?
· жодного разу
· 1-3 рази
· 3-10 разів
· не рахувала
3. Бажання привнести зміни у свою роботу приходить до Вас:
· перед атестацією
· під час спілкування з фахівцем педагогічної справи
· під час читання матеріалів фахової преси (збірок)
· після курсів підвищення кваліфікації
· після серйозних розмов з керівником (методистом)
· після невдачі у спілкуванні з дітьми (батьками)
· після педради в ДНЗ (або іншого методичного заходу)
· свій варіант
4. Назвіть 2-3 основні причини, які гальмують упровадження нових педагогічних ідей і технологій?
· недостатнє матеріальне забезпечення
· надмірна насиченість матеріалу
· психологічна неготовність вихованців до сприйняття інновацій
· поспішне впровадження
· консерватизм в освіті
· погане володіння комп’ютером
· нестача часу
· не досконале знання психології дитини
· свій варіант
5. Чим для Вас приваблива інноваційна діяльність?
· розвиває інтерес дітей до певного виду діяльності
· можливість педагогу проявити себе
· можливість запроваджувати нові методи і форми роботи з дітьми
· бажання дізнатися щось нове
6. Назвіть внутрішні протиріччя, що заважають створенню нового:
· невпевненість у позитивному результаті
· заважають сумніви, чи зможу я бути успішною в інноваційній чи експериментальній роботі
· ніхто не зважає на додаткові витрати часу й сил для роботи по-новому
· немає впевненості, що нове буде краще старого
· нічого
· свій варіант
7. Які нові педагогічні технології Ви змогли б застосувати за сприятливих умов?
· проектні технології
· особистісно орієнтовне навчання та виховання
· інтегроване навчання
· авторські методики (які саме)
· свій варіант __________________
8. Якими ознаками готовності до створення новацій Ви володієте?
· прагнення пізнати нове
· бажання експериментувати
· креативність
· попередній досвід з упровадження технологій
· свій варіант
9. Чому Ви віддаєте пріоритет у цілях і цінностях життя?
· здоров’ю
· можливостям самовдосконалюватися
· сімейному добробуту
· цікавому колу надійних друзів
· свій варіант
10. Що Ви вважаєте головною складовою успіху?
· впевненість у собі
· чітке бачення мети
· самомету, наполегливість
· пошук та внесення новизни
Критерії оцінювання знань старших дошкільників Освітня лінія «Мовлення дитини»
Звукова культура мовлення. Фонематична компетенція
1. Розрізняє на слух свистячі й шиплячі звуки.
2. Вимовляє слова зі збігом голосних, з африкатами;із твердою вимовою шиплячих звуків; слова із шиплячими і свистячими водночас; зі звуками [л], [р].
3. Правильно вживає наголос у словах.
4. Відчуває риму, вміє римувати слова, зокрема й імена.
5. Уміє правильно інтонувати різні типи речень, інтонаційно передавати свої почуття; виділяти голосом звертання та вставні слова.
Словникова робота. Лексична компетенція
1. Володіє лексичним запасом слів, добирає синоніми, антоніми, омоніми, активно їх вживає .
2. Розуміє значення багатозначних слів.
3. Уживає у своєму мовленні прикметники й прислівники; розрізняє предмети, істоти і явища за характерними ознаками.
4. Уміє добирати дієслова, прикметники до іменників і навпаки, прислівники до дієслів і навпаки.
5. Уживає образні вислови, знайома з деякими фразеологізмами, цікавиться значенням незнайомих та малознайомих слів.
Граматична правильність мовлення. Граматична компетенція
1. Правильно вживає закінчення родового відмінка іменників у однині та множині в назвах плодів, їжі, явищ природи, взуття та одягу, у словах, що мають тільки форму множини.
2. Правильно вживає назви людей за фахом.
3. Уміє утворювати іменники – назви дитинчат тварин і назви тварин жіночого роду від іменників чоловічого роду й навпаки.
4. Утворює слова всіх родів з допомогою різних суфіксів.
5. Уміє утворювати дієслова з допомогою префіксів та дієслова протилежні за значенням.
6. Узгоджує прикметники: -з іменниками середнього роду; -з невідмінюваними іменниками; -з іменниками, що мають форму тільки множини; -з іменниками у кличному відмінку.
7. Узгоджує кількісні та порядкові числівники та займенники з іменниками.
8. Розпізнає спільнокореневі слова, самостійно добирає їх.
9. Уміє складати прості поширені речення з прикметниками, прислівниками, складними сполучниками а, але, і…і, то…то, адже, якщо б, тому що, коли.
10. Уживає вставні слова (мабуть, здається, певне); порівняльні звороти зі сполучниками мов, немов
11. Узгоджує підмет з присудком у роді і числі, означення з означу вальним словом, різні дієслівні форми – у всіх типах речень.
Зв’язне мовлення. Діалогічне мовлення. Діалогічна компетенція
1. Говорить чітко в нормальному темпі з нормальною силою голосу.
2. Дотримується мовленнєвого етикету.
3. Бере участь у полілогах на визначені теми.
4. Слухає свого співрозмовника незалежно від міри своєї прихильності до нього.
5. Чітко і зрозуміло відповідає на запитання різного характеру.
6. Виявляє ініціативу в ході діалогу, починає підтримувати розмову.
Монологічне мовлення. Монологічна компетенція
1. Переказує близько до тексту знайомий або новий твір (за ролями, малюнками, планом, піктограмами).
2. Складає цілісний творчий переказ.
3. Складає описову розповідь за зразком, за планом вихователя.
4. Складає описи – загадки.
5. Складає порівняльні описи 2-х іграшок (предметів, дидактичних картинок).
6. Описує добре знайомі репродукції художніх картин.
7. Складає сюжетні розповіді за однією та за серією дидактичних картин, за зразком, за планом вихователя та самостійно.
8. Складає розповідь різних видів з власного досвіду.
9. Бере участь у складанні колективного листа.
10. Складає творчі розповіді на наочній та словесній основах.
11. Має навички пояснювального мовлення.
Українська мова як державна
1. Розуміє, що в Україні українська мова є державною.
2. Правильно та чітко вимовляє всі звуки української мови, наголошує слова відповідно до орфоепічних норм української мови.
3. Слухає, розуміє мовлення дорослих, казки, оповідання, вірші, запам’ятовує їх.
4. Спілкується українською мовою.
Освітня лінія «Дитина в соціумі»
Сім'я
1. Знає ім’я та по батькові своє, своїх батьків, родичів.
2. Усвідомлює зміст понять «сім’я», «сімейні традиції» (склад,ознаки,спільне проживання, взаємна турбота, любов, доброзичливість, сімейні обов’язки, збереження сімейних традицій).
3. Встановлює та підтримує доброзичливі, дружні стосунки з братами, сестрами; турбується про молодших, прислухається до старших.
4. Дотримується правил сімейного співжиття, усвідомлює обов’язки кожного члена сім’ї, намагається виконувати свої, співчуває хворим членам сім’ї, прагне надати посильну допомогу.
Родина
1. Розуміє, що родина об’єднує всіх родичів матері та батька, усвідомлює ступінь спорідненості. Ініціює підтримання родинних зв’язків.
2. Відчуває себе повноцінним членом родини, розраховує на розуміння й захист, прагне бути причетним до спільних турбот і проблем.
Родинно-побутова компетенція
1. Обізнана з нормами й правилами сімейного співжиття, здатна їх дотримуватися, підтримувати дружні, довірливі стосунки в родинному колі.
2. Знає назви предметів домашнього вжитку та побутової техніки, способи їх застосування та безпечного поводження з ними.
Люди / Дорослі
1. Має уявлення про різні професії дорослих, шанує та дбайливо ставиться до результатів праці дорослих.
2. Використовує робочий одяг, обладнання за призначенням, володіє безпечними та економічними прийомами роботи з різними матеріалами.
3. Знає, що в Україні живуть, крім українців, різні народи й нації, всі вони прагнуть миру та взаєморозуміння, що всі люди складають поняття «людство».
4. Вирізняє знайомих людей з поміж інших, як таких, які добре знають один одного, привітно вітається.
5. Відкрита до контактів із дорослими різного віку, статі, національності, соціального статусу, виявляє повагу до них.
6. Розуміє, що з «чужими» треба поводитися обачно, стримано, чемно; у разі потреби може звернутися по допомогу до сторонніх, але користується елементарними правилами самозбереження.
Люди / Діти
1. Здатна входити в контакт із різними за віком дітьми, налагоджує з ними активну взаємодію, спілкування.
2. Погоджує свої трудові дії з діями інших дітей, уміло розподіляє обов’язки під час виготовлення спільного виробу.
3. Домагається визнання себе іншими дітьми, прагне бути бажаною в грі, спілкуванні, тощо.
4. Відчуває межу допустимої поведінки, уникає гострих суперечок, намагається порозумітися
5. Може визнати свою провину, поступитися власними інтересами, знає та використовує слова-пояснення, виправдання, вибачення.
Люди /Група
1. Обізнана з віковими групами дітей, розуміє, що групу об’єднують спільні цінності, відвертість стосунків, довіра, певні поведінкові норми.
2. Пишається власними успіхами та успіхами своїх товаришів у праці.
3. Розуміє, що дружба – це вияв довіри, відданості, поваги між людьми; ініціює дружні стосунки з тими, кому симпатизує
Соціально – комунікативна компетенція
1. Знає казки, легенди, оповідання, вірші про природу, предметний світ, взаємини між людьми, як представниками різної статі, тощо.
2. Знає назву держави, її столиці, державну символіку, свого міста, села, де живуть родичі.
3. Знає назви народних оберегів – символів, українського національного одягу, рослинних символів.
4. Має уявлення про школу, особливості діяльності учня та вчителя.
5. Обізнана з різними соціальними ролями людей (знайомі, чужі, свої, рідні, діти, дорослі, літні).
6. Здатна взаємодіяти з довколишніми людьми; узгоджувати свої дії, поведінку з іншими; співпереживати, допомагати іншим.
Освітні лінія «Дитина у природному довкіллі»
Природа планети Земля
1. Виявляє виражені позитивні емоційно-естетичні реакції на явища та об’єкти природи; прагне до взаємодії з природою.
2. Має загальне уявлення про життя людей на планеті Земля, яка має форму кулі та складається з повітря, суші й води.
3. Знає, що повітря є навколо нас, ним дихає все живе. Розрізняє ознаки повітря, їх залежність від пір року.
4. Усвідомлює, що вітер – це рух повітря, може бути різної сили, може бути корисним чи завдавати шкоду (шторм, посуха, загибель рослин).
5. Має уявлення, що суша може бути різної форми (рівнина, пагорби, гори, яри). Знає, що на суші люди будують житло, обробляють ґрунт, що в надрах є корисні копалини.
6. Знає, що вода на Землі буває прісна і солона, у ній живуть рослини і тварини, вона потрібна усім живим істотам.
7. Розрізняє стани води, розуміє, яка вона надходить до осель, як впливає на вироблення енергії освітлення і опалення.
Явища природи
1. Цікавиться інформацією природничого характеру, бажання зрозуміти суть явищ, визначити взаємозв’язки.
2. Здатна до широкого орієнтування у природному середовищі, виокремленні найважливіших ознак.
3.Називає пори року, їх прикмети, ознаки, вміє вести календар природи.
4. Усвідомлює причини природних явищ, розрізняє та характеризує їх, володіє навичками безпечної поведінки під час грози, граду, ожеледиці.
5. Орієнтується у властивостях вогню, володіє елементарними навичками поводження з вогнем. Розуміє, що землетрус та виверження вулкана спричиняють загибель людей.
Рослини, гриби
1. Розрізняє і називає найпоширеніші рослини своєї місцевості, розуміє, що вони виділяють кисень, забезпечують їжею тварин, людей.
2. Усвідомлює, що рослини потребують світла, води, поживного ґрунту, залежать від стану погоди.
3. Має уявлення про дикорослі, культурні, кімнатні й лікарські рослини; розуміє, чим корисні для нас овочі і фрукти, і, що їх треба мити.
4. Розуміє, що зміни в житті рослин відбуваються відповідно до пір року. Потреба охороняти рослини.
Тварини
1. Розпізнає тварин за їхніми зовнішніми ознаками, класифікує їх як дикі та свійські, птахи – осілі, перелітні.
2. Коментує зміни, що відбуваються у тварин у різні пори року.
Життєдіяльність людини у природному довкіллі
1. Орієнтується в тому, що довкілля та життєдіяльність людини взаємопов’язані.
2. Має уявлення, що люди здійснюють природоохоронні заходи для збереження та відновлення тварин і рослин, які зникають.
Всесвіт
1. Орієнтується в тому, що Всесвіт – це безліч зірок, планет; може назвати деякі з них.
2. Розуміє, що Сонце – джерело світла і тепла, а Місяць – супутник Землі, всі вони мають форму кулі.
Природничо – екологічна компетенція
1. Обізнана з природним середовищем планети Земля та Всесвітом, як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць.
2. Усвідомлює себе частиною великого світу природи, знає про залежність свого здоров’я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття і краси.
3. Прагне до самостійних дій у природі (доглянути дерево, кущ, протидіяти тим, хто шкодить).
Освітня лінія «Дитина у світі культури»
Художня література
1. Розрізняє та визначає жанр художнього твору(казка, оповідання,вірш, байка).
2. Пригадує повну назву твору, його автора; відповідає на запитання в різних видах бесід за змістом прочитаного; відтворює зміст почутих творів.
3. Розуміє ідею твору; орієнтується в його композиційній структурі; аналізує та адекватно оцінює характер, вчинки персонажів.
4. Виразно читає з пам’яті поетичні твори; на прохання дорослих згадує скоромовки, загадки, вірші, лічилки, пісеньки (колискові, забавлянки, щедрівки, веснянки тощо).
5. Розуміє та правильно пояснює прихований зміст прислів’їв та приказок.
6. Упізнає на портретах відомих українських письменників, пригадує назви написаних ними творів (1-2).
7. Відтворює зміст художнього твору, передає характер персонажів у театралізованих іграх за змістом знайомих художніх творів.
Дитина у довкіллі
1. Знає імена та по батькові, прізвища – своє, своїх батьків, друзів, вихователів та інших працівників дитячого садка.
2. Знає казки, легенди, оповідання, вірші про природу та предметний світ.
3. Знає про взаємини між людьми як представниками різної статі, тощо.
4. Знає назву держави, її столиці; державну символіку; назви гір, річок; найбільших міст, орієнтується і місце розташуванні країни на мапі, назву свого міста (села), країни, міста чи села, де живуть родичі.
5. Знає назви предметів домашнього вжитку та побутової техніки, їх деталей, способи їх застосування та безпечного поводження з ними.
6. Знає народні обереги-символи (рушник, кольори на ньому); український національний одяг, віночок (квіти і стрічки на ньому); рослини-символи (калина, дуб, верба, барвінок) тощо.
7. Має уявлення про школу, особливості діяльності учня та вчителя.
8. Дотримується культури людських взаємин, навичок взаємної поваги у спілкуванні та спільній діяльності, шанобливо ставиться до інших людей (дорослих й однолітків).
Чарівні фарби та талановиті пальчики
1. На доступному рівні аналізує твори різних видів мистецтва, розуміючи їх особливості як спільні, так і ті, що їх вирізняють.
2. Створює власні художні образи в різних видах образотворчої діяльності, передають своє ставлення до них.
3. Орієнтується на колір, лінію, форму, ритм, композицію як засоби вираження емоційного стану та настрою митця (як справжнього художника, так і власні).
Музична скарбничка
1. Виявляє ініціативу в музично-рухових і пісенних імпровізаціях, прагне грати на улюбленому дитячому музичному інструменті.
2. Визначає самостійно або опосередковано, з допомогою дії жанр маршу, пісні, танцю впізнає мелодію знайомого музичного твору, називає улюблені музичні твори.
3. Розрізняє властивості музичного звука, окремі засоби виразності музичного образу, пісенну, дво- і три частинну побудову музичного твору.
4. Співає улюблені пісні емоційно виразно, природним голосом.
Освітня лінія «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі»
Сенсорні еталони
1. Порівнює предмети за висотою, товщиною, шириною, довжиною.
Будує впорядковані послідовні ряди: великий – менший-найменший тощо.
2. Розпізнає геометричні фігури, їх властивості (трикутник, чотирикутник, п’ятикутник, круг, квадрат). Здійснює серіацію та класифікацію геометричних фігур за певною ознакою.
3. Визначає розташування предмета відносно іншого, просторове розміщення на площині (на столі, в зошиті).
4. Має уявлення про співвідношення одиниць часу, вміє користуватись календарем.
Елементарні математичні уявлення
1. Володіє кількісною та порядковою лічбою в межах 10, утворює число різними способами.
2. Називає цифри від 1 до 9. Встановлює відповідність між цифрою та її назвою (числом).
3. Знає склад числа у межах 10.
4. Складає й обчислює приклади в межах 5 на додавання та віднімання з допомогою шкали лінійки.
5. Складає й розв’язує задачі на знаходження суми й остачі.
Освітня лінія «Особистість дитини»
Здоров’я та фізичний розвиток
1. Має певні знання про засоби загартування й оздоровлення, користується ними.
2. Має елементарні уявлення про статеву належність, із повагою ставиться до протилежної статі.
3. Визначає й правильно називає частини тіла та основні органи, їх елементарні функціональні можливості.
4. Залюбки бере участь в естафетах, переживає за команду, докладає свої зусилля для спільної перемоги.
5. Бере участь у комплексі загартовувальних заходів: перебуває у провітрюваному приміщенні групової кімнати, достатньо часу проводить на свіжому повітрі.
6. Виконує ранкову гімнастику, гігієнічну гімнастику після денного сну, бере участь у фізкультурних хвилинках, паузах та динамічних перервах.
Безпека життєдіяльності
1. Знає правила безпечної поведінки. Дотримується їх. Диференціює поняття «безпечне», «небезпечне».
Здоров’я та хвороби
1. Усвідомлює, що може бути здоровою і хворою, розрізняє відповідні стани, орієнтується в показниках власного здоров’я та здоров’я довколишніх людей.
2. Розуміє важливість правильного харчування для здоров’я та розвитку людини. Дотримується розпорядку й культури харчування.
Гігієна життєдіяльності
1. Володіє навичками особистої гігієни та самообслуговування.
2. Зберігає правильну поставу під час різних видів діяльності.
3. Правильно користується виделкою, ножем, серветкою, їсть охайно, правильно сидить за столом; контролює себе під час виконання правил поводження за столом і додержанні навичок особистої гігієни.
Рухова активність та саморегуляція
1. Знає слова-назви предметів і дій на фізкультурну тематику.
2. Бере участь в оздоровчих та фізкультурно-розвивальних заходах, знає багато ігор.
3. Свідомо дотримується правил у рухливих спортивних іграх, виявляє витримку, чесність, позитивні емоції, вміє переборювати негативний психічний стан.
4. Докладає вольові зусилля, наполегливість у подоланні труднощів у рухливій діяльності та досягненні добрих результатів.
5. Володіє основними рухами (ходьба, біг, стрибки, лазіння), виконує з різних вихідних положень вправи з предметами та без них.
6. Виявляє творчу ініціативу у створенні емоційно-рухових образів, дій.
7. Володіє навичками шикування, рівняння, поворотів,перешикування трійками за орієнтирами та за командою.
8. Виконує складні рухи в рухливих іграх з використанням предметів.
9. Виконує загально розвивальні вправи відповідно до зразка, пояснення та вказівкою.
Здоров’язбережувальна компетенція
1. Самостійно виконує основні гігієнічні процедури, прагне бути охайною.
2. Усвідомлює роль фізичних вправ у розвитку та зміцненні організму, самостійно застосовує руховий досвід у повсякденному житті.
3. Бере участь у іграх та фізичних вправах з використанням дихальних вправ, пальчикової гімнастики для очей, ритмічної, мімічної гімнастики, точкового масажу, елементів релаксації, психогімнастики.
Самоставлення
1. Орієнтується в основних емоціях і почуттях.
Освітня лінія «Гра дитини»
Сюжетно – рольова гра
1.Творчо відображає у грі діяльність та взаємини дорослих, намагається урізноманітнити сюжет гри.
Конструкторсько – будівельні ігри
1. Виявляє інтерес і бажання до відображення широкого кола об’єктів навколишньої дійсності, використовуючи різні конструктори.
Іграшка
1. Знає, впізнає різні види іграшок.
2. Знає, впізнає та називає різні види образних іграшок.
3. Знає властивості різних іграшок.
Формування особистості у грі
1. Визначається із сюжетом гри, засобами виразності, змістом ігрових дій, вибором іграшок.
Ігрова компетенція
1. Дотримується ігрового партнерства та рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування у процесі гри.
2. Свідомо ставиться до гри з однолітками, отримує радість та задоволення від гри.
3. Ініціює, обирає, підтримує та вибудовує різні сюжети.
4. Уміє з допомогою дорослого та самостійно організовувати спільну з однолітками діяльність,налагоджувати взаємини.
Критерії оцінювання знань дошкільників середнього віку Освітня лінія «Дитина в соціумі»
Сім’я
1. Знає, що таке сім’я, називає ім’я та по батькові, стать і вік своїх родичів, прізвище своєї сім’ї.
2. Уміє характеризувати членів членів своєї сім’ї: їх зовнішність, поведінку, настрій, діяльність.
3. Має обізнаність у виконанні обов’язків у родині, розуміє внесок кожного члена сім’ї в її добробут.
4. Виявляє повагу до членів своєї сім’ї.
5. Цінує своїх близьких, помічає та поважає їхні чесноти.
6. Виявляє інтерес до професії батьків, уміє цінувати їхню працю.
Родинно-побутова компетенція
1. Розуміє, що родина об’єднує всіх родичів матері та батька, усвідомлює ступінь спорідненості. Ініціює підтримання родинних зв’язків.
2. Виявляє інтерес до спільних родинних справ, свят, зустрічей. Відчуває себе повноцінним членом родини.
3. Піклується про своїх близьких.
4. Знайома з міською квартирою, її обладнанням та особливостями сільського подвір’я.
5. Знає назви предметів побутової техніки, матеріали, з яких вони зроблені, правила безпечного користування.
6. Має уявлення про предмети побуту та їх назви: білизна, меблі. Вживає узагальню вальні слова, назви та призначення побутових приладів.
Люди/Дорослі
1. Усвідомлює, що знайомі можуть бути як серед дорослих, так і дітей. Виявляє готовність і здатність доброзичливо спілкуватися з ними при зустрічі.
2. Знає про існування різних професій, називає кілька з них.
3. Усвідомлює свою залежність від старшого покоління, приймає опіку. Виявляє повагу до дорослих, готовність допомагати.
4. Довіряє іншому, з повагою ставиться до дітей похилого віку.
5. Розуміє, що чужі – це люди, які між собою не знайомі, знає, що поводитися з ними треба обачно, стримано, чемно. Може звернутися по допомогу до незнайомої людини. Користується елементарними правилами самозбереження.
Люди/Діти
1. може входити в контакт із різними за віком дітьми.
2. Виявляє інтерес і прагне брати участь у спільній справі (прибиранні території майданчика)
3. Свідомо ставиться до гри з однолітками, отримує радість та задоволення від гри.
4. Володіє правилами поведінки у конфліктних ситуаціях. Відчуває межу припустимої поведінки.
5. Виявляє вміння чинити справедливо, відчуває провину за негативні вчинки, знає та використовує слова пояснення, виправдання, вибачення.
Люди/Група
1. Уміє підтримувати щирі взаємини в колективі.
2. Усвідомлено ставиться до вибору свого друга.
3. Має знання про нашу державу: назви, символи, побут, одяг; про інші країни; назви, особливості людей, які там живуть (колір шкіри, волосся, розріз очей, статуру).
Соціально-комунікативна компетенція
1. Диференціює гарне – негарне, добре – погане.
2. Має сформований позитивний образ «Я».
Освітня лінія « Дитина у природному довкіллі»
Природа планети Земля
1. Має загальне уявлення про життя людей на планеті Земля, яка формує кулі та складається з повітря, суші й води.
1. Знає, що повітря є навколо нас, ним дихає все живе. Розрізняє ознаки повітря (холодне, тепле, гаряче), розуміє їх залежність від пори року.
2. Знає, зо вітер – це рух повітря, він може бути корисним чи завдавати шкоду.
3. Знає, що на суші є рівнини, гори, пагорби, яри, у надрах планети – корисні копалини.
4. Знає, як називаються водойми на Землі, що вода буває прісна та солона.
5. Розрізняє стани води, розуміє, що вона потрібна всім живим істотам для життя. Знає, як людина може використовувати воду.
Явища природи
1. Має елементарні уявлення про природні вища.
2. Може охарактеризувати зміни в природі кожної пори року.
3. Має знання про пори року, їх прикмети, характерні ознаки, послідовність.
4. Володіє знаннями про стан погоди, повітря, глини, піску, природних явищ.
1. 5.Має уявлення про природні явища, їх вплив на стан природи. Володіє навичками безпечної поведінки під час грози, граду, ожеледиці.
5. Орієнтується в основних властивостях вогню (корисних та небезпечних). Володії правилами безпеки поводження з вогнем.
Рослини, гриби
1. Знає назви рослин найближчого оточення (дерева, кущі, квіти, окремі гриби).
2. Має уявлення про значення сонця і води для рослин.
3. Вирощує рослини та доглядає за ними спільно з дорослими.
Тварини
1. Розрізняє види тварин: комахи, риби, птахи, звірі; називає середовище їх існування.
2. Називає основних представників тварин найближчого оточення.
3. Має сформований рівень догляду за живими істотами.
4. Знає про корисні та небезпечні рослини і тварини.
Життєдіяльність людини у природному довкіллі
1. Знає про те, як людина використовує природне довкілля.
2. Має знання про поведінку у природі, бережливо ставиться до неї.
Всесвіт
1. Має уявлення і називає дві-три зірки (Сонце, Полярна зірка) і планети (Земля, Марс, Венера).
2. Володіє елементарними знаннями про Космос, емоційно передає свої враження про побачене або почуте про нього.
Природничо-екологічна компетенція
1. Усвідомлення значення повітря, води, грунту, рослин, тварин, Сонця тощо для діяльності людини і для себе.
2. Усвідомлення себе частиною великого світу природи, розуміє залежність власного здоров’я. настрою від стану природи, її розмаїття і краси.
3. Виявляє бажання допомогти природі (деревцю, квіточці, пташці тощо), захистити їх.
Освітня лінія «Дитина у світі культури»
Художня література
1. Розуміє зміст прочитаного; згадує повну назву автора та зміст твору (за фрагментом, ілюстрацією), висловлює власне ставлення до твору, адекватно оцінює поведінку персонажів твору.
2. Розуміє віршовані твору, виразно читає напам’ять знайомі вірші.
3. Відтворює знайомі художні твори в режисерських іграх та іграх-драматизаціях.
4. Уміє працювати з дитячою книгою.
Дитина у довкіллі
1. Знає, що Україна – рідна країна. Батьківщина, у якій живуть українці та інші народи: орієнтується в її символах.
2. Знає назву рідного міста (села), де живе;назву вулиці дитячого садка та свою домашню.
3. Знає імена та прізвища свої та рідних, друзів, ім’я та по батькові вихователя, його помічника, інших працівників ДНЗ.
4. Знає предмети домашнього вжитку та побутову техніку, їх деталі, застосування; групує предмети за їх характерними ознаками (це – одяг, це – взуття, це – посуд…).
5. Розрізняє та називає різні види транспортних засобів.
6. Знає народні дитячі пісеньки, колискові, народні дитячі ігри, свята, які проводять упродовж року.
7. Виконує елементарні правила поводження у громадських місцях; додержується правил безпеки на вулиці тощо.
Чарівні фарби та талановиті пальчики
1. У малюванні володіє вміннями та навичками, потрібними для створення власного задуму.
2. У ліпленні володіє вміннями та навичками, потрібними для створення власного задуму.
3. В аплікації володіє вміннями та навичками потрібними для створення власного задуму.
Музична скарбничка
1. Відчуває контрастний характер, темп, динамічні відтінки музичного твору, зображувальні моменті в музиці, співвідносить їх із назвою твору.
2. Опосередковано, з допомогою дії, визначає жанр твору (марш, колискова, танець).
3. Співає із задоволенням, без напруження нескладні пісні, прислухаючись до співу дітей, до музичного супроводу.
4. Розрізняє за назвою, тембром ударні шумові, музичні іграшки-інструменти, володіє способами гри на них.
Освітня лінія «Гра дитини»
Сюжетно-рольова гра
1. Творчо відображає у грі діяльність та взаємини дорослих, намагається урізноманітнити сюжет гри.
Конструкторсько-будівельні ігри
1. Виявляє інтерес і бажання до відображення широкого кола об’єктів довколишньої дійсності, використовуючи різні конструктори.
Іграшка
1. Класифікує іграшки, зроблені з різних матеріалів.
2. Уміє використовувати іграшки за призначенням.
Формування особистості в грі
1. Усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності.
2. Чутлива до оригінального, намагається виявити самодіяльність, вдається до асоціативних зв’язків, пригадування відомого.
3. Комунікабельна, товариська, вміє цінувати прихильне ставлення інших дітей групи до себе.
4. Визначається із сюжетом гри, засобами виразності, змістом ігрових дії, вибором іграшок.
Ігрова компетентність
1. Свідомо ставиться до гри з однолітками, отримує радість та задоволення від гри.
Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»
Сенсорні еталони
1. Упорядковує предмети за товщиною, шириною.
2. Розрізняє, називає граматичні фігури (трикутник, чотирикутник, квадрат, круг); здійснює серіацію предметів за формою.
3. Визначає просторове розміщення предметів відносно себе (ліворуч, праворуч, угорі, внизу, попереду, позаду).
4. Орієнтується в поняттях: ранок, день, вечір, ніч, доба; у відношеннях: швидше-повільніше.
Елементарні математичні уявлення
1. Уміє рахувати в межах 5 прямою та зворотною лічбою.
2. Утворює числа додаванням 1 до попереднього числа, визначає місце кожного числа в ряді чисел від 1 до 5.
3. Орієнтується в кількісні та порядкові лічбі.
4. Співвідносить цифри з числом, число з цифрою у межах 5.
5. Упорядковує числові карточки в межах 5 у порядку збільшення та в порядку зменшення.
6. Порівняє групи предметів за кількістю, визначає кількісні відношення між множинами (більше, менше, стільки ж).
Освітня лінія «Мовлення дитини»
Звукова культура мовлення. Фонематична компетенція
1. Чітко, правильно вимовляє звуки [г], [к], [х], [б] окремо та при збігу кількох приголосних [г] - [ґ], [дз] - [дж].
2. Упізнає слова близького звучання (рими) та сама добирає подібні слова, розрізняє слова, що різняться одним звуком.
3. Уміє частково робити звуковий аналіз:
a. виокремлює перший і останній звук у слові, визначає місце звука у слові, придумує слова із заданим звуком;
b. встановлює послідовність звуків у слові, визначає їх кількість з допомогою нейтральних фішок;
c. самостійно добирає слова із заданим звуком на основі поданих предметних малюнків.
4. Інтонаційно передає настрій, емоційний стан, дотримується темпу й ритму мовлення.
Словникова робота. Лексична компетенція
1. Знає, що люди спілкуються словами.
5. 2.Уживає в розмові слова-назви – предметів, явищ навколишнього світу, дій, ознак, кількості.
2. Має у своєму словнику: назви тварин жіночого роду, назви дитинчат тварин, назви дитинчат із пестливими суфіксами.
3. Уміє добирати до слів антоніми і синоніми, уживає узагальнювальні слова (меблі, посуд, квіти тощо).
4. Уміє групувати предмети за характерними ознаками та властиваостями.
5. Відгадує загадки.
6. Володіє формулами мовленнєвого етикету відповідно до ситуації (привітання, прохання, подяка, комплімент).
Граматична правильність мовлення. Граматична компетентсніть
1. Правильно вживає (вимовляє) іменники:
- із чергуванням звуків при відмінюванні;
- із закінченнями –ою, -ею, -єю, -ом, -ем, -єм, -ів;
- у яких не змінюється закінчення;
- назви взуття в однині та множині.
2. Утворює форми іменників чоловічого роду в родовому відмінку.
3. Правильно вживає слова в різних особових формах.
4. Уживає дієслова, у яких з допомогою префіксів передається значення закінченої дії.
5. Уживає дієслова наказового способу з часткою – хай (нехай).
6. Утворює дієслова від звуконаслідувальних слів.
7. Уживає прикметники:
- вищого та найвищого ступенів порівняння;
- з посиленою ознакою;
- із суфіксами –ісіньк-, -есеньк-.
8. Утворює присвійні прикметники:
- від назв тварин;
- від імен людей.
9. Узгоджує:
- підмет і присудок у роді та числі;
- означення з означу вальними словами в роді, числі, відмінку;
- займенники з іменниками, займенники з дієсловами;
- іменники з кількісними, збірними, порядковими числівниками.
Зв’язне мовлення. Діалогічне мовлення. Діалогічна компетенція
1. Уміє запитувати та будувати відповіді відповідно до запитань різного типу:
- питання констатації (де? що? який?);
- причиново-наслідкові (як? чому? навіщо?).
2. Уміє будувати діалог в уявних сюжетних ситуаціях.
3. Дотримується культури спілкування в розмові з дорослими, однолітками, вживає слова ввічливості. Звертаючись до дорослих, використовує форму «Ви».
Монологічне мовлення. Монологічна компетенція
1. Уміє складати: загадки-описи предметів та іграшок, за якими безпосередньо спостерігають діти; порівняльний опис двох іграшок.
2. Вміє складати: описові загадки про добре знайомі іграшки, предмети, за якими безпосередньо спостерігають; опис добре знайомих сюжетних та предметних картинок.
3. Складає: невеликі описові розповіді за структурно-синтаксичною схемою, мовленнєвим зразком вихователя про одну іграшку; невеликі сюжетні розповіді за добре знайомою сюжетною картиною.
4. Складає розповіді на запропоновану тему з власного (колективного та індивідуального) досвіду.
Українська мова як держава
1. Розуміє мовлення дорослих, казки, вірші, оповідання.
Освітня лінія «Особистість дитини»
Здоров’я та фізичний розвиток
1. Володіє елементарними знанями про основні чинники збереження здоров’я, дотримується правил здоров’язбережувальної поведінки.
2. Має знання про основні засоби загартування, основні методи і прийоми оздоровлення.
3. Визначає і правильно називає частини тіла та основні органи, їх елементарні функціональні можливості.
4. Має елементарні знання про статеву незалежність, з повагою ставиться до протилежної статі.
Безпека життєдіяльності (БЖД)
1. Розрізняє поняття «безпечне», «небезпечне».
2. Знає правила безпечного перебування вдома, у дошкільному навчальному закладі. Не розгублюється в критичній ситуації, має навички безпечної поведінки.
3. Орієнтується у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами.
4. Володіє навичками безпечної поведінки під час агресивного поводження однолітків або дорослих.
Здоров’я та хвороби
1. розрізняє стан здорової і хворої людини, виокремлює основні ознаки захворювання.
2. Називає основні групи продуктів, відрізняє корисну їжу від шкідливої.
Гігієна життєдіяльності
1. Має уявлення про основні гігієнічні процедури,самостійно їх виконує.
2. Володіє навичками обслуговування, користується основними гігієнічними засобами та предметами догляду; знає, що ними користується індивідуально.
3. Усвідомлює потребу збереження правильної постави у різних видах діяльності.
Рухова активність та саморегуляція
1. Знає основні назви фізичних вправ, їх значення для поліпшення фізичного та власного здоров’я, має потребу в руховій діяльності.
2. Активно використовує набуті рухові вміння в самостійній руховій та інших видах діяльності, у природному оточенні. Бере активну участь у рухливих іграх, вправах спортивного характеру.
Здоров’язбережувальна компетенція
1. 1.Застосовує набуті знання, вміння, навички щодо збереження здоров’я.
Самоставлення
1. Має уявлення про існування свого внутрішнього світу (думки, почуття, бажання, ставлення), виявляє інтерес до нього.
2. Орієнтуватися в основних емоціях і почуттях, диференціює добро і зло.
3. Встановлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями життя,своїми переживаннями та виразом обличчя,передає свої почуття мімікою, жестами, словами.
4. Усвідомлює різні сторони свого характеру.