Протидія булінгу

Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу? Дізнайтеся, що означає цей термін, хто може спровокувати булінг в ДНЗ (ЗДО) та як змінюється поведінка дитини.

Булінг в ЗДО — міф чи реальність

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої. Булінг у ДНЗ (ЗДО) може проявлятися як тиск: психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

Проблеми жорстокого поводження в дитячому середовищі приділяється найпильніша увага. Прояви насильства в дитячому саду відрізняється від насильства в школі. У початковій школі це група дітей, в дошкільному закладі окремі діти. Дуже рідко група дітей, ще рідше, коли залучається весь дитячий сад. У дитячому садку при насильстві немає попередньої стадії обмірковування. Дошкільнята не усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків і почуття провини. Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами.

Хто провокує булінг в дитсадку

Булінг серед дітей дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

Педагог або помічник вихователя:

— зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;

— ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;

— глузує із зовнішнього вигляду дитини;

— образливо висловлюється про дитину чи її батьків;

— проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини.

Батьки або члени сім’ї:

— б'ють та ображають дитину вдома;

— принижують дитину у присутності інших дітей;

— проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;

— ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

Вдома:

— не хоче одягатися вранці;

— шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;

— просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;

— плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт – не контактує з однолітками у дворі;

— грає наодинці.

В дитячому садку:

— не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;

— усамітнюється при будь-якій нагоді;

— часто губить свої іграшки або речі;

— бруднить чи псує одяг;

— грає поламаними іграшками;

— відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;

— не має друзів у групі.

Що робити батькам

— У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

— Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

— Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

— Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

— Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися довго у ДНЗ тощо).

— Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось вихователю чи помічнику вихователя.

— Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга.

— Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до адміністрації.

— Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу.

— Обов’язково рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

— Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

— Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Пам'ятайте: дитина, що стала учасником цькування (нападник, спостерігач або жертва), якиу б позицію вона не дотримувалась при цьому, потребує серйозної роботи з дитячим психологом.

Заходи спрямовані на профілактику насилля та протидію булінгу

Делятинського ЗДО «Сонечко» на 2021-2022н.р.

№	Назва заходу	Цільова аудиторія	Термін виконання	Відповідальний
Інформаційно-профілактичні заходи
1.	Обговорення питання протидії булінгу на загальних батьківських зборах.	Батьки здобувачів освіти	Вересень	Директор ЗДО, практичний психолог
2.	Круглий стіл «Причини булінгу в дитячому колективі»	Педагогічний колектив	Жовтень	Практичний психолог
3.	Розробка пам’ятки «Стоп булінг»	Педагогічний колектив	листопад	Практичний психолог
4.	1.
5.	Складання порад «Як допомогти дітям упоратися з булінгом»	Батьки здобувачів освіти	грудень	Практичний психолог
Формування навичок дружніх стосунків здобувачів освіти
1.	Проведення ранкових зустрічей з метою формування навичок дружніх стосунків	Вихованці закладу	Упродовж року	вихователі
2.	Створення психологічно безпечного середовища, формування позитивного мікроклімату та толерантної міжособистісної взаємодії під час прогулянок, занять, спілкування та ігрової діяльності.	Вихованці закладу	Упродовж року	Вихователі, практичний психолог
3.	Перегляд відеороликів, мультфільмів для розвитку толерантної взаємодії та емпатійних почуттів	Вихованці закладу	Упродовж року	Вихователі, практичний психолог
4.	Проведення тематичного дня доброти	Вихованці закладу	листопад	Вихователі, практичний психолог
5.	Проведення дня толерантності	Вихованці закладу	листопад	Вихователі, практичний психолог
6.	Проведення тижня дитячих мрій	Вихованці закладу	квітень	Вихователі, практичний психолог
Психологічний супровід
1.	Створення бази інструментарію для діагностування рівня напруги, тривожності в дитячих колективах.			Практичний психолог
2.	Діагностування рівня напруги, тривожності в дитячих колективах: -спостерження за міжособистісною поведінкою здобувачів освіти; -опитування (анкетування) учасників освітнього процесу; -психологічні діагностики емоційних станів вихованців.	Усі категорії учасників освітнього процесу	Упродовж року	Практичний психолог
3.	Профілактично-просвітницька, корекційно-розвивальна робота	Усі категорії учасників освітнього процесу	Упродовж року	Практичний психолог
Робота з батьками
1.	Психологічні консультації: «Ефективні способи взаємодії з дитиною», «Вибір стилю виховання без покарань»	Батьки вихованців	Упродовж року	Практичний психолог
2.	Інформаційна робота через веб-сайт закладу	Батьки вихованців	Упродовж року	Практичний психолог

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі дошкільної освіти

Відповідно до Закону України « Про освіту» (розділ І, ст. 25, 26) керівник закладу дошкільної освіти:

- здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

- розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;

- сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;

- забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі: з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

- розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вихователю, психологу.

Окрім цього, батьки можуть звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Слід запам'ятати:

1. Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.

2. Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

3. Керівник закладу освіти має розглянути звернення.

4. Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.

5. Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.

7. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

Гарячі телефони:

- Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

- Гарячая лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

- Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75;

- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

- Національна поліція України 102. Новоприйнятий Закон передбачає низку штрафів за цькування. - Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

- Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 - 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

- Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти

1.Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.

2.Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

3.Здобувач освіти, який став свідком булінгу, зобов’язаний повідомити про це вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти .

4.Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.

5.Керівникзакладу освіти має розглянути звернення.

6.Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.

7.Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.

8.Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

9.Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда -Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освітиу письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освітимає розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.